Методична робота - інтелектуальна основа для педагогічної майстерності. В.О.Сухомлинський

Powered By Blogger

вторник, 18 мая 2010 г.

Соколова І.І.



Тема уроку: «Відгомоніла золота діброва…»
(Зображення картин природи як засіб змалювання внутрішнього стану ліричного героя в вірші Сергія Єсеніна).

Мета уроку:
 Ознайомити учнів з епізодами життя і творчості російського поета;
 розкрити особливості його лірики;
 формувати вміння вдумливого читання та аналізу ліричного твору;
 уміння визначати настрій, тональність поетичного твору й висловлювати свої власні думки та враження;
 удосконалювати навички виразного читання поезій;
 виховувати інтерес до особистості поета та його творчості, розвивати естетичні смаки, любов до поетичного слова.
Епіграф: «Його (Єсеніна) поезія є немовби розкидання обома пригорщами скарбів душі».
О.Толстой
Наочність: портрет С.Єсеніна, фотоматеріали поета, репродукції картин В.Федорова «Осінь», М.Врубеля «Бузок».
Робота на уроці
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Слово учителя.
Сьогодні ми познайомимося з російським поетом, який жив на рубежі ХІХ-ХХ століття. Його ім’я Сергій Єсенін.
(Запис теми, епіграфа у зошит, оголошення мети уроку).
2. Створення атмосфери уроку.
Учитель. Перш ніж познайомитися з життєвим і творчим шляхом поета, давайте послухаємо, що про Єсеніна сказали інші поети і письменники (випереджальне домашнє завдання: виписати в зошит вислови про С.Єсеніна)



1) «Сергій Єсенін – не стільки людина, скільки орган, створений природою виключно для поезії, для вираження невичерпної «печалі полів», любові до всього живого у світі й милосердя, яке найбільше за все інше – заслужене». Максим Горький
2) «Я не знаю більш національного поета в Росії, він немислимий ні в якій іншій країні. За силою відкритості, безпосередності, оголеності немає рівного йому. Як ніхто, він відчував недосконалість світу, переживав цю недосконалість, як свою глибоку особисту трагедію» . Є.Винокуров.
3) «Ми любимо Єсеніна за його тонке розуміння природи, за проникнення в її глибинні таємниці». В.Федоров
4) «Ми вчимося любити нашу землю по єсенінськи, ми вчимося відчувати слово за змістом і духом по єсенінськи. Не кажучи вже про неповторну красу…його музи. І головне – ми вчимося у Сергія Єсеніна правди. В.Цибін.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Учитель.
- Яким же він був Сергій Єсенін? Що ми можемо сказати про нього, вдивляючись в портрет поета і його фото? (Красиве, задумливо-мрійливе обличчя. Очі світяться розумом, вони ніби вдивляються в світ).
- Що ви дізналися про життя і творчість С.Єсеніна? (Випереджальне д/з).
2. Учитель: Відомий вислів про те, що, якщо світ розколюється навпіл, то тріщина проходить через серце поета – цілком і повністю стосується С.Єсеніна. Звідси той драматизм почуттів, якими сповнена його лірика, прозорість і щирість кожного слова.
Послухаємо вірш, про який зараз будемо говорити. (Підготовлений учень читає вірш напам’ять мовою оригіналу).






3. Аналіз вірша.

Яким настроєм пронизаний вірш? (Настоєм світлого смутку, тихої печалі).
Яка основна тема твору? Про що він? (Про стан душі ліричного героя, про його роздуми над прожитим життя).
Яку роль, на вашу думку, у ньому відіграють зображення природи? (Допомагає передати почуття, думки ліричного героя).
Які образи створює поет у вірші, назвіть їх? (Ліричного героя, образи діброви, беріз, журавлів, горобини, дерев, часу тощо).
Які основні, на вашу думку, які другорядні? Чому? (Звичайно, основний один – ліричний герой, інші – другорядні, що допомагають розкрити основний образ).
З чим асоціюється осінь в природі? В житті людини? (Осінь – пора завмирання, коли все готується до зими: відлітають журавлі, облітають дерева, достигла горобина. В житті людини – це час зрілості, коли юність з молодістю вже скінчилися. настає новий етап, потрібно підбивати підсумки прожитому і зробленому).
Як авторові вдалося за допомогою чого перейти від зображення осіннього пейзажу до стану ліричного героя? ( За допомогою риторичного питання: «Кого жаліть?).
Ким є герой твору за автором? Як він зобразив швидкоплинність часу, життя людини? (герой, як і кожна людина, - «подорожній» в цім світі; людське життя дуже швидкоплинне, що передається за допомогою дієслів: «зайде й полишить дім», в оригінальному тексті їх більше: «Пройдё, зайдёт и …оставит дом».
Що ж залишається? («Про всіх, що зникли, марить дика рожа». Залишається напам’ять, наслідки роботи, прожитого. А символ – «марить дика рожа…).

Учитель: Попередній висновок: за допомогою пейзажних замальовок автор внутрішній стан героя.
- давайте уважно подивимося, як співвідносяться в зображені стани природи і ліричного героя.



(Знаходяться в однакових станах: в природі осінь; а ліричний герой на порозі осені в своєму житті: дає оцінку минулому, теперішньому. намагається заглянути в майбутнє)

Ще є сили жити, творити («кола багаття горобини, та не снага когось йому зігріть»), а чи є в цьому вже сенс?
- Який зміст читається в стрічці «..так я роню смутні мої слова»? (Поет пише, творить, намагається дійти до читача).
- Яка субстанція об’єднує образи природи та ліричного героя? Яка її роль? (Час. він робить свою справу: плине. Змінюються пори року, етапи життя. він і є головним суддею, саме йому на суд віддає себе герой).
- Зверніть увагу на першу і останню строфи, де зображено образ «золотої діброви». Один і той же образ, як ви думаєте? (В першій строфі – це зображення природи, в останній це вже образ життя і творчості, що віддані на суд часу).


- Чи можна, на вашу думку, ототожнити ліричного героя та образ автора? Чому? аргументуйте. (Мова йде від першої особи).
- Які художні засоби використовує автор? (Епітети: «золота діброва», «беріз веселих, небо вечорове. став голубий»; метафори: «відгомоніла діброва, журавлі не жаліють, марить дика рожа, вітер односить, кола багаття горобини»; порівняння6 «Як дерево ласкаво листя ронить, так я роню смутні свої слова»; риторичне запитання: «Кого жаліть?»).
- До якого виду лірики ви б віднесли цей вірш? (Філософської).

Учитель: таким чином, який висновок ми можемо зробити? (Природа у поета жива, вона дихає, говорить. Поет глибоко відчуває її стани, зміни, тонко бачить кольори. Природа допомагає осягнути людині, частини природи, заглянути в себе, свою душу, дати оцінку пройденому шляху).

ІУ. Літературний практикум.
Учитель: Співвідношення певних слів, явищ – це особливий літературний прийом. Він має назву паралелізм. (Запис у зошит).

Паралелізм (від грецької parallelos – «той, що іде поряд»)- аналогія уподібнення; співвідношення певного етапу чи явища природи і відповідного внутрішнього стану ліричного героя.

У. Прослуховування романсу «Відгомоніла золота діброва» у виконанні педагогів музичної школи.

УІ. Виставлення та мотивація оцінок.

УІІ. домашнє завдання: вивчити напам’ять вірш, намалювати ілюстрацію до поезії, використовуючи колористику твору.

Комментариев нет:

Отправить комментарий