Методична робота - інтелектуальна основа для педагогічної майстерності. В.О.Сухомлинський

Powered By Blogger

«Професіоналізм вчителя – джерело розвитку сучасної освіти».





Кожна людина має свої потреби, порушує свої проблеми, ставить свої вимоги, адекватній політичній атмосфері, меті, яку визначає в даний час суспільство.
Доба нинішня складна, позначена зламами і оптимістичними сподіваннями, трепетною вірою у щасливе майбутнє України. Якими стануть наші учні, вийшовши із стін рідної школи? Це питання хвилює педагогів.
Зрозуміло, що передусім учитель має забезпечити високий науковий і методичний рівень викладення свого предмета. А це можливо за умови, коли він постійно збагачуватиметься інтелектуально і поглиблюватиме свої знання, вдосконалюватиме вміння.
В.О. Сухомлинський говорив:
« … Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому, бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання».
Учитель завжди людинотворець. Його робота – це напружена праця серця і творчість розуму. Тому, на своїх уроках зарубіжної літератури намагаюся донести до учнів красу та вічно моральні цінності, що пробуджують душу. Приділяю велику увагу формуванню творчих здібностей школярів засобами літератури. Залучаю учнів до творення уроку, адже урок – це співпраця , співтворчість. Добираю для учнів цікаві завдання і пропоную скласти самостійні завдання до тем уроку.
Проблема над якою я працюю:
« Аналіз та інтерпретація художнього тексту».
За мету беру визначення місця художнього твору в навчальному процесі та його вплив на формування особистості сприйняття ними творів світової літератури.
Проблема вивчення тексту розглядалася і розглядається в різних аспектах. Звертаюсь до авторів, які розглядають: принципи вивчення тексу (Ч.О.Гуковський, Ю.М. Лотман, О.І. Білецький) осмислення тексту як суб’єктивного відображення вміщених у ньому проблемних ситуацій ( Л.П. Доблаєв);
поглиблене вивчення тексту ( М.О. Рибникова, Н.В. Голубков).
Постає ряд запитань:
- Чи досить прочитати і «пережити твір», тобто обмежитись емоційним читанням?

- Звідки з’явиться інтерес в учнів до читання?
- Що сформує стійкий інтерес учнів до зарубіжної літератури?
Людина, яка не вміє аналізувати твір, не зможе достатньо глибоко прочитати текст і ґрунтовно осягнути авторську позицію. Школярів треба вчити аналізувати та інтерпретувати текст. Тільки систематична й наполеглива робота з розвитку вмінь і навичок аналізу, допоможе учням стати справді культурними читачами, знайти свої стежки до світового письменства й отримати велику насолоду від спілкування з твором. Велике значення має підготовка до сприйняття художнього твору.
Як не буває важко, але учитель має створити такі умови на уроці, щоб учень мав бажання прочитати твір. Це можуть бути різні види коментарів, відомості про особливості твору, читання цікавих уривків, що викликав в учнів інтерес, створення емоційного настрою.
При роботі над великим твором підготовка до сприйняття складається з чотирьох етапів.
1 етап – встановлення зв’язку з раніше вивченими і самостійно прочитаними творами.
2 етап – знайомство з біографією митця, епохою, в якій жив письменник.
3 етап – повідомлення про написання твору, його проблематику.
4 етап – робота з невідомими поняттями, назвою, підзаголовками, присвяченнями, епіграфом.
Всі етапи пов’язані між собою, але вони можуть існувати і як єдине ціле і як самостійна частина.
Підготовка до сприйняття художнього твору є важливою умовою осмислення глибоко прочитаного літературного твору.
Процес читання – це творчий процес, оскільки в ньому беруть участь автор і читач. Автор веде читача, відкриваючи йому щось невідоме, глибини свого світорозуміння та світовідчуття.
За відомим висловом В. Гюго:
«Найкращий читач – це підготовлений читач».
У процесі викладання зарубіжної літератури і російської мови, передаючи багатство світової літератури, намагаюсь донести до учнів красу та вічно моральні цінності, що пробуджують душу.
Починаючи з 5 класу прилучаю учнів до вершин світового письменства.
Вивчаючи казку Г. К. Андерсена «Снігова королева» даю учням випереджальне домашнє завдання: прочитати твір, зробити ілюстрації, скласти запитання та план переказу одного з оповідань, виготовити сніжинку, серце, троянду.
На початку уроку з учнями вибираємо головне слово уроку (на дошці записані слова: сніжинка, Cнігова королева, Герда, Кай).
Пропоную учням скласти сенкан. Цей вид роботи для учнів не новий.
1.Герда
2.Смілива, мужня
3.Шукає, бореться, знаходить.
4.Герда в пошуках Кая.
5.Перемога.
Далі з учнями визначаємо тему нашого уроку.
Розглядаючи образ Герди, застосовую метод «Гронування». Ця стратегія спонукає учнів вільно думати і відкрито висловлюватися на певну тему. Учні працюють в зошитах над запитанням: Герда смілива і добра дівчинка? Для роботи вибираємо опорне слово – це слово Герда.
любов доброта мужність
ГЕРДА
вірність вміння віра в себе
долати і друзів, які зустрілись
перешкоди на її шляху
Разом учні роблять висновок, що тільки такі риси характеру допомагають людині бути справжньою людиною.. Такі форми роботи застосовую й на інших уроках.
Метод «запитання до автора» спрямований на формування запитань та пошуку на них відповіді в тексті. Даний вид роботи використовую при поглибленій роботі на текстом.
Розглядаючи 7 оповідання казки «Снігова королева» ставим запитання:
- Що автор прагне сказати в 7 оповіданні?
- Що хоче передати?
- Про що говорить автор?
- Чи зрозуміло пояснив автор події?
- Як на вашу думку живеться герою?
Підводячи підсумок уроку використовую метод «Збережи останнє слово за собою». Ця методика стимулює міркування та роздуми після прочитаного.
-Як ви вважаєте, чому Герді вдалося перемогти Снігову королеву?
(Я думаю завдяки мужності, терплячості;
Мені здається, що це велика сила любові;
на мою думку – це сила дружби;). Дома учні складають свою міні – казку. Ось зразок.
Драганова Ярослава.
Казки старої ялини
Жила – була ялинка. Всі в лісі її поважали. Чому? Бо їй було майже сто років. Багато подій бачила вона за свій вік. Багато чого вміла. Була провидицею, бо знала – коли яка погода, адже її друзями були буйні вітри А ще вона вміла розповідати казки та дивні історії. Звідки вона їх знала? А ось звідки!
Короткі казки від швидкої блискавки. Самі найдовші – зимові ночі. Сумні – осінні дощі. Всі звірята прибігають до старої ялини послухати цікаві історії: «Мудра ялино, розкажи цікаву казочку!».
Пригорне ялинка їх своїми вітами. Всі затихають, і починається чудова, чарівна, мудра казка.

Пишуть учні чудові вірші.
Вадим Бецан учень 10 – А класу взяв участь у конкурсі

«Пушкін і Україна» і написав вірша
Поет, превзошедший людей остальных
Он вышел из ссылок, решёток стальных
Имя прошедшее через века
Была плодоносной жизни река
Он гений ума, литератор , просвет
Творения гения живут много лет
«Кавказкий пленник», и «Евгений Онегин»
Сказали миру, что есть в России гений
«Борис Годунов». «Медный всадник», «Полтава»
У Пушкина есть всемирная слава
Фадеев, Есенин, Карамзин и Блок
Другие поеты у твоих ног
Писал стихи свои когда – то
под страшный гул тюремного набата,
В своих стихах терзал кого то новым
Словно мечом своим ты резал словом.
Ты жил ради рифмы и ради стиха
Писало перо и писала рука,
Ты жил ради прозы и ради свободы
С умом и любовью прожил свои годы
Жил и творил, оставляя творенья
Нам будущим поколеньям.

Вивчаючи у 6 класі тему: Байка у світовій літературі,
учні готуються до проекту. Це учнівський проект. Беруть участь всі учні. В кабінеті існує стенд: « Готуємось до проекту», де висвітлено розділи:
- Тема проекту;
- План проекту;
- Ключові питання ;
- План роботи
Учні працюють в групах. Кожна група має своє завдання. Учні збирають інформацію, консультуються з вчителем. Поряд з цим використовують мультимедійні технології.
Наприклад:

1 – слайд
Байка у світовій літературі

2 - слайд

Вас вітають учні 6 – Б класу. Ми досліджуємо роль байки у світовій літературі.

3 - слайд
Ми довідались , що:

Байка - це…….

4 – слайд Структура байки


Учні працюють з великим задоволенням.
По темі «Міфи Давньої Греції» виготовлений слайдовий матеріал.
В своїй роботі вчу учнів працювати з літературним твором, а саме:
1. Постановка запитань до тексту.(Учні самостійно складають запитання до казки, оповідання, якщо це великий твір у старших класах, то ведеться групова робота).
Такі запитання спонукають учнів уважно прочитати тексти, звернути увагу на ті місця, які викликають труднощі для їх
сприйняття. Саме запитання стимулюють пізнавальну діяльність учнів. «Виникнення запитань – перший показник початку праці думки і роздумів» - відзначав С.Л. Рубінштейн.
Це можуть бути:
- питання, які потребують простого відтворення тексту;
- питання, відповіді на які вимагають елементів роздуму;
- питання творчого характеру.
2. Уміння виділяти головне та другорядне.
3. Складання плану, конспекту тез.
4. Уміння підбирати цитати.
5. Різні види коментарів.
6. Переказ тексту.
7. Порівняння головних героїв.
8. Усне словесне малювання.
9. Інсценування.
10.Виразне читання.
Слід зробити так, щоб учні доходили певного висновку, або вміли сформулювати певне визначення. На уроках літератури час від часу постає вічне питання добра і зла. Так у п’ятому класі під час вивчення літературної казки розмірковуємо над питаннями:
- Що є поганим, а що добрим?
- Хто відображає сили добра, а хто зла?
У шостому класі, вивчаючи повість Ч.Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», розмежовуємо грані деградації та повернення людського начала головного героя Скруджа. Чи може людина повернути собі добрі справи? Як саме?
У сьомому класі намагаємося піднятися на вищий рівень розуміння добра і зла в романі В. Скотта «Айвенго». Учні відстоюють свої думки, обираючи найкращу думку. Але визначити, хто є правим, неможливо.
Під час роботи над розвитком творчої уяви і творчих здібностей формую тип уроку, як «урок – образ». Це можливість
поспілкуватися з героєм твору. Такі уроки – це самостійне розуміння образу, власне його трактування. На таких уроках учні пишуть листи до героя, виступають в образах того чи іншого героя.
На уроках виразного читання можна читати голосами героїв казок та інших художніх творів. Якщо на дошці з’являються «портрети» Білосніжки, Баби Яги, Попелюшки, Мауглі… - це означає, що
настав час усім читати, розмовляти голосами «гостей».Людину яка добре розповідає, приємно слухати. Це потрібно вміти кожному. Пропоную учням уявити себе в ролі літературного героя і розповісти так, щоб приємно було послухати друзям – однокласникам.
У своїй роботі при викладанні зарубіжної літератури використовую методику «від твору» до автора. Найпродуктивнішою формою організації навчального процесу вважаю групову роботу учнів, яка сприяє позитивній мотивації до навчального співробітництва. Вже з 5 класу привчаю дітей працювати в групах та парах. Поділяю учнів на групи за різними принципами ( колір, форма, слово, літера, стать, предмет тощо). Організація роботи передбачає знання певних правил щодо її проведення. Кожний учень працюючи в групі, враховує що необхідно:
- ознайомитися із завданням;
- опрацювати додаткову літературу;
- самостійно перевірити свій рівень знань, умінь та вироблених навичок;
- узгодити свої думки, дії з групою й прийти до єдиного рішення;
- презентувати обговорений проект.
Підсумками групової роботи є презентація ідеї або рішення. Про презентацію проекту повідомляє лідер.
- свою роботу ( думку) може представити кожен член групи.
Існують певні правила для виступу.
Така робота сприяє тому, що :
- учні сміливо висловлюють свої думки, припущення;
- вчаться працювати з додатковою літературою, вибирати, узагальнювати, аналізувати;
- робити вибір та відповідати за нього;
- спільно вирішувати завдання;
- розподіляти ролі;
- працювати в команді.
Робота в групах дає змогу використовувати ігрові інтерактивні стратегії, які сприяють активізації пізнавальних здібностей учнів як
одного з проміжних факторів у розвитку особистості дитини. Основним у своїй роботі я вважаю особистість учня, який відчуває
себе співавтором уроку, як же допомогти дитині осягнути себе, відчути радість від свого розуму, своїх емоцій, своєї неповторності.
Учні з задоволенням працюють над сценками, гронуванням, читання з передбаченням, прогнозування. Так на уроці позакласного читання Ф.М. Достоєвського «Хлопчик у Христа на ялинці», учні самостійно прогнозують закінчення оповідання. П’ятикласники мають дуже багату фантазію. Варіантів було безліч, але один учень точно спрогнозував закінчення. Цей твір змусив замислитися учнів над сенсом життя, над тим що в житті людини головне.
П’ятикласники дуже люблять малювати. Практика доводить, що дитячі ілюстрації до програмових матеріалів – яскравий тому приклад розуміння твору. Учні з великим задоволенням виконують малюнки до казок та оповідань. На уроці учні працюють за ілюстраціями твору. Малюнки свідчать про образну інтерпретацію, індивідуальне сприйняття твору. Всі свої роботи учні виконують з великим задоволенням, без перевантаження.
В 11 класі учні ілюструють поезію Б.Пастернака «Зимова ніч». Кожен малюнок - це фантазія учня, який відповідає змісту твору.
За допомогою малюнка, я пізнаю не тільки художнє сприйняття і розуміння твору дитиною, а й її інтимний духовний світ, особливості мислення, емоційне сприйняття подій, героїв, часу.
В.О. Сухомлинський у своїй книзі «Серце віддаю дітям» підкреслював: «Музика – уява – фантазія – наука – творчість – ось та стежка, йдучи якою, дитина розвиває свої духовні сили».Постійна робота по удосконаленню грамотності учнів – одна із важливих проблем при вивченню російської мови. У вирішенні цієї проблеми увага вчителя повинна зосередитися на формуванні орфографічної та пунктуаційної грамотності учнів та їх мовному розвитку.
Позитивні результати в цій роботі можуть бути досягнуті при зацікавленості учнів до предмету (на уроці та в позакласній роботі.
Сьогодні як ніколи велику роль у виховані розвитку сучасного школяра на уроці російської та української мови набувають тексти, дидактичні матеріали, направлені на духовно – моральний розвиток
особистості.
На уроках російської мови неодмінно звертаюсь до роботи над текстом. Для роботи обираю тексти різноманітного характеру.
Наприклад:
Мороз в окно глядит и дышит
и на стекле узоры пишет,
а против мёрзлого окна,
дыханьем дедушки Мороза
в парчу и жемчуг убрана,
стоит кудрявая береза….
С. Дрожжин.
- Прослушайте текст. Какое время года?
- Какое настроение стиха, определите какие выразительные средства использует автор?
- С помощью каких слов автор передаёт настроение стиха?
- Представьте. что вы художник. Что вы изобразите на картине?
Светлые или тёмные тона?
- А теперь представьте что вы композиторы. Как бы вы озвучили стихотворение?
Творческая работа. Сочинение - миниатюра «Зимняя сказка».

В своїй роботі, як на уроці літератури так і мови, використовую творчу спадщину В.О. Сухомлинського. Саме твори
В.О. Сухомлинського виховують в учнів почуття відповідальності, доброту, милосердя, чуйне ставлення до інших людей.
Працюючи над текстами Сухомлинського виходжу із індивідуальних можливостей кожного класу.
1. Заголовок не оголошую, так як він випереджає розумову діяльність учнів, і слугує підказкою для них.
2. Не обговорюю оповідання до початку роботи над ним.
3. Читаю на уроці, але без останнього речення в якому ховається головна думка твору.
4. Це речення треба відновити.
5. Така робота розвиває не тільки мовленнєву діяльність учнів, але і виховує моральні якості.

6. Ніколи не критикую дітей, якщо хтось написав невірно, або у когось інша думка.
Працюючи над текстом вони самі доходять висновку.
Притчу В.О. Сухомлинського «Радість в дитячих очах» використовую як на уроках російської мови, так і на уроках української.
Бесіда за запитаннями:
- Про що йдеться в тексті?
- Чому хлопчик не помічав весни?
- Як ви думаєте. Чому?
- Що могло з ним трапитися?
- Ваше ставлення до людей, які не помічали дитини?
- Чи випадково з’являється дідусь?
- Про що дідусь говорив хлопчику?
- Передайте зміст розмови? (Учні складають діалог)
- Доберіть заголовок тексту?
- Відновіть останнє речення притчі?(Учні висловлюють свої думки і тільки потім, учитель зачитає кінцівку притчі)
- Складіть план тексту і перекажіть близько до тексту.
1. Все радіє весні.
2. Маленький хлопчик.
3. Люди не звертали уваги.
4. Тільки дідусь побачив хлопчика, який плакав.
5. Він радісно посміхнувся.
6. Хлопчик подумав: «А зараз весна!»
7.Саме прекрасніше – коли людина висушить сльози на очах іншої людини і пробудить на обличчі посмішку.

Учні роблять висновок, що люди повинні бути добрішими і милосердніші. Помічати чужий біль, і допомагати людині. Старий дідусь – це уособлення мудрості. Саме він дав добру пораду хлопчику. Таку роботу діти виконують не тільки в класі, але й дома.
Головним правилом в роботі з дітьми на уроці вважаю творчість, емоційність, чуйне та доброзичливе ставлення.
Хтось з відомих сказав, що література – це гра і творчість. Тому прагну на своїх уроках розвивати в кожній дитині творчу уяву – здатність ставити перед своїм зором (внутрішнім) бачене раніше.
дійсно існуюче та фантазію, уявити собі те, чого не буває, що не існує в дійсності.
Любов до предмета стимулює і розвиває гра. Якщо учні хочуть більше знати, то вчитель повинен під час навчання формувати інтерес, постійно застосовувати творчий підхід до використання знань, які має особистість.
У грі учні вчаться логічно висловлювати думки, послідовно діяти, бути спостережливими, знаходити своїм спостереженням образний вислів. На своїх уроках застосовую гру, яка охоплює широке коло питань за темою, біографією чи художнім твором.
Допомогти дітям знайти відповідь на безліч запитань, на мій погляд, і повинен урок літератури. Повертаючись до великого педагога В. О Сухомлинського, який звертав увагу на те, що відкриваючи навколо себе красиве, милуючись і дивуючись красивим, дитина дивиться в дзеркало і бачить свою власну красу. Чим раніше вона її відчула і чим більше захопилася нею, тим глибше її почуття власної гідності. І далі він писав: «Свій ідеал я бачу в тому, щоб буквально кожна дитина побачила прекрасне, зупинилась перед ним у замилуванні, зробила прекрасне частинкою свого духовного життя, відчула красу слова і образу».
Моє покликання – учитель… Чим більше викладаю літературу, тим більше відчуваю відповідальність. Відповідальність, тому що мені довірили маленьку душу, а я повинна створити Людину, і не просто
Людину, а читача, творця, митця. Як це зробити? Одвічне питання…Мій досвід підказує мені, що я обрала вірний шлях.