Чарівний світ билини.

Урок №1


Тема уроку: Чарівний світ билини.
Легендарна історія Київської Русі як сюжетна основа билин. Основні цикли билин.


Мета уроку: Поглибити знання про історичне минуле Київської Русі; показати значення билин в культурі Київської Русі; дати визначення жанру "билина", продемонструвати його характерні особливості;
проаналізувати основні цикли билин (київський, новгородський) за схемою;
вчити учнів працювати з підручником;
розвивати мовну культуру і логіку Мислення: знаходити спільне та відмінне між казкою та билиною.


Обладнання уроку:
Історична карта Київської Русі;
ілюстрації до билин;
опорно-логічні схеми;
виставка книг видавництва "Дитяча література".


Випереджальне домашнє завдання (підготовка учнів до уроку).
1. Прочитати билини "Ілля Муромець", "Ілля Муромець і Соловей-Розбійник".
2. Повторити І групі характерні особливості народної казки.
3. II групі учнів підготувати повідомлення про історію Київської Русі.
4. III групі підготувати повідомлення про билини та їх характеристику.


Епіграф: "И многими красотами удивлена еси.
Всего еси исполнена земля Русская!"


Структура уроку
1. Підготовка до сприйняття навчальної теми.
2. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Формування нових знань, умінь, навичок.
5. Робота в групах.
6. Робота з підручником.
7. Відповідь на проблемне питання.
8. Висновки уроку.
9. Оцінювання учнів.
10. Домашнє завдання.


Зміст уроку


І. Вступне слово вчителя
О.С. Пушкін писав: "Дела давно минувших дней,
Преданья старини глубокой".
Сьогодні ми з вами перенесемося на десять століть назад в давній Київ, столицю міст руських. Блищать на сонці золочені куполи соборів і білокам'яних храмів, розливаються на всі сторони світу дзвони.
Шумить, гуде давнє місто. Народ збирається на трапезу до князя Володимира, якого ласкаво називали Красним Сонечком.
Гуслярі звеличували перемогу звитяжних княжих воїнів, а князь не жалкував для воїнів та гостей ані пива, ані хлібів білих. На знамениті трапези приїжджали могучі богатирі, які хотіли служити князю і рідній землі, захищати її від ворогів та різної нечисті. Діяння богатирів були прославлені в героїчних піснях-билинах, які мають чарівну силу. Вони не тільки розповідають про неймовірну силу і могутність героїв, але і зберігають народний дух, який завжди волів бути вільним, прагнув до миру і свободи.



Тема нашого уроку: Чарівна сила билин. Легендарна історія Київської Русі як сюжетна основа билин. Основні цикли билин.


Завдання: - Уважно прочитайте тему нашого уроку і виділіть ключові слова;
- з'ясуйте межі теми; '
- виділіть послідовність викладення матеріалу;
- як його можна систематизувати (скласти план, схему).
Наша мета і завдання на уроці: Поглибити знання з історії Київської Русі; показати особливості билин; навчитися складати ОЛС за тематикою; довести, що жанр билин має чарівну силу.


Епіграфом нашого уроку є слова :
И многими красотами удивлена еси...
Всего еси исполнена земля Русская"
(Слово о погибели земли Русской).
Проблемне питання на весь урок
З'ясувати "многие красотьі" билин, що робить їх чарівним і нестаріючим жанром, який не перестає нас дивувати.


II. Повідомлення І групи про культуру Київської Русі - перлини нашої духовної спадщини (історична довідка).
На високому березі Дніпра стояла столиця Давньої Русі - Київ. Золоті куполи білокам'яних храмів здіймалися над маленькими будинками і княжими палатами. Місто було огороджено міцною стіною, а в'їжджали в нього через Золоті Ворота.
Київ згуртував навколо себе князівства, став (882р.) центром єдиної держави під назвою Київська Русь.
Розквіт ранньої державності припадає на час правління Володимира. При ньому Русь зміцнилась на кордонах. Багато зусиль доклав він до того, щоб зміцнити південні рубежі держави. Захист від набігів кочівників був загальнодержавною справою.
Спокуслива була Русь для кочівників. їх спустошливі набіги дуже боляче відбивалося в серцях людей. Селяни залишали соху і плуг, самі бралися за меч.
В містах (Київ, Новгород, Ростов, Суздаль, Псков) розвивалися ремесла і торгівля; створювалися пам'ятники писемності і культури. Найбільшого розквіту набула держава під час правління Ярослава Мудрого.

В II половині XI ст. княжі міжусобиці і набіги ослабили державу . В II половині XII ст. держава розпалася на окремі князівства, Новгородську і Псковську республіки.
До початку XIII ст. Київська Русь по своєму державному культурному розвитку знаходилася на одному рівні з передовими країнами Європи.

Завдання і запитання І групи (перший етап закріплення і систематизації матеріалу з метою РЗМ).
Продовж речення...
1. Київська Русь утворилася...
2. Кордони Русі зміцнилися за правління князя...
3. Князя Володимира називали...
4. Завдання, які стояли перед державою...


Висновок робимо у вигляді ОЛС №1 (додаток №1)


II. Страшні потрясіння не могли не хвилювати поетичну душу народу. Народні співці не могли залишитись осторонь від важливих історичних подій, вони складали героїчні пісні, які називалися билинами. Досліджувала це питання II група.
Саме слово "билина" походить від слова "биль", тобто те, що було.
На півночі билини називали старинами, старинками.
Билини- це епічні пісні про події Київської Русі (ІХ-ХШ ст.)
Билини це не літописи, і вони не відображають конкретні історичні події.
Це - легенди, перекази, сказання, в яких поетично переосмислювалося життя народу, його думку і надії. Це пісні про старину. Складалися вони безіменними сказателями, боянами. Часто розповідь билин супроводжувалася піснями і музикою.
Записуватися билини стали декілька століть назад. Першим збірником було "Давні російські вірші", зібрані і записані Киршею Даниловим в середині XVIII ст. на Уралі. А в XIX ст. билини починають досліджувати збирачі П.Киреєвський, П.Рибников та інші. І якби не вони, ми б так і не дізналися про величні подвиги Іллі Муромця, Микули Селяновича.
(Висновок робиться за ОЛС№2).

III. Повідомлення III групи
Спільне і відмінне між казкою і билиною


Бесіда вчителя з учнями
1. З яким жанром усної народної творчості ви знайомі?
2. Які події відбуваються в казках?
3. Охарактеризуйте головних героїв казок.
4. Яке значення має в казках художній вимисел?
5. Назвіть художні особливості казок.
6. Який ідей зміст казок?

Казки і билини
Спільне
1. Належність до епічного жанру.
2. Використовується художній вимисел, елементи фантастики.
3. Боротьба добра і зла .
4. Розподіл героїв на позитивних та негативних. Прийом антитези.
5. Гуманістичний пафос.
6. Використання зачина, кінцівки, трикратні повтори.
7. Передавались в усній формі.




Слово: вчителя: Найбільш яскрава риса героїчного епосу - це прославлення народного патріотизму.

IV Робота з підручником.
I група - скласти схему до І абзацу тексту.
II група - скласти запитання для взаємоперевірки.
III група - розбити текст на частини, виділити головне.


V Перевірка завдань. Запитання
- Які твори називають билинними?
- Хто їх автори?
- Що оспівується в билинах?
- Які цикли ви знаєте?
- По якому принципу вони діляться?


VI. Відповідь на проблемне питання "Коло думок".
Що ж робить билини чарівними і не старіючими, які не перестають нас

дивувати? (Відповідь учнів).


Закріплення навчального матеріалу.
1. Яка роль билин в історії Київської Русі?
2. Чи потрібні нам знання історії нашого минулого?
3. Яким ви уявляєте життя в стародавні часи?
4. В часи Київської Русі?
VIII. Оцінювання учнів.


IX. Домашнє завдання.
1. Підготувати відповідь про билини на основі складених схем.
2. Прочитати виразно билину "Ілля Муромець". УДЗ "Ілля Муромець і Соловей-Розбійник"
"Три поїздки Іллі Муромця".